Назад к списку

Послїднїй хрест славяньской церькви

Опубікованый матеріал, ёго частину або думки мож снимати за подмінкы дотріманя авторских прав і названя джерела – www.rusyn-narod.ru Мій род „Семанчин = Semančík“ походить зо села Старина (окрес Стара Любовня). Село є сховане і хранене лїсами северных схылів Любовняньской верьховины по горы Выходны Карпаты. Є отворене к потоку Попрад і заєдно є тов рїков хранене. 


Народив єм ся але в недалеким сімпатічним малим русиньским селї Гайтівка (окрес С. Любовня), што ся находить тыж над ріков Попрад, но на ёго южных схылах, в домі, якый належав роду Штефана Федуша, з котрого была і моя мама. Тот прекрасный край знам од своїх дїтьскых років. І так як єм спознавав природны красы того краю, спознавав єм і ёго културны памяткы. Мав єм щастя, бо з боку моёй мамы ня к тому познаваню вів дїдо Штефан Федуш – „кощулник“ а з боку отця він сам, котрый быв учітелём. При своїм вандрованю по ріодним краю много фотоґрафовав і росповідав мі о природных і културных памятках. То, што знав од своїх предків, як і то, што наштудовав, але і то, чому не розумів. Много раз сьме ходили, чітали, описовали, фотоґрафовали розлічны надписы у церьквах і на хрестах. Дачому сьме розуміли, дашто зістало непорозумене. Веце раз сьме ся приставили і чітали надписы на хрестї стоячім у загородї направо (з погляду навщівника стоячого перед церьквов) од Церькви св. Михаіла архангела в Старинї. Хрест к нам прогваряв своёв писанов речов. А і кідь сьме текст прочітали, не порозуміли сьме змыслу єдной ёго части. В послїднїх роках чім веце вникам до обсягу тексту написанім на тім хрестї, тым із векшов почливостёв ся ставлям к тым, котры пришли з думков охабити такый одказ на хрестї і доказали тоту думку обсягово, вытварно, орґанізачно і фінанчно зреалізовати. З дакотрыма думками з обсягу тексту, актуалности одказу бы єм ся хотїв з вами подїлити.Тот, з высоков правдоподобностёв послїднїй славяньскый хрест, документує, же быв побудованый ґрекокатолицьков церьквов, якой дух быв славяньскый, латиньскым універзом іщі не зломленый. Желїзный хрест, якый єм нафотоґрафовав 25. юла 2008, вєдно з підставцём мірять коло 2,5 метра:
Опис хреста:
Челна сторона хреста:
– на верьхній сторонї хреста є кіріліков налисано: «ЦАРЬ СЛАВЫ»;
– на кінцях коротшого рамена суть написаны буквы, котры суть скороченым записом найсвятїшого мена «ИСУС ХРИСТОС».Підтверджують то і дві старославяньскы тітлы. Значіть горізонталны лінії (~), якы ясно видиме над першов і другов паров букв, што є сіґналом, же іде о скорочіня слов, значіть, о першу і послїдню букву каждого слова. При Ісусовій правій руцї є то пара букв «ИС» a при Ісусовій лївій руцї «ХС». Вєдно так можеме чітати згоры і злїва направо:«ЦАРЬ СЛАВЫ ИСУС ХРИСТОС»;
– під ногами Ісуса є кіріліков написано: «КРЕСТЪ ПОБѣДИЛЪ ПОГАНСТВО КРЕСТЪ ПОБѣДИТЪ ПІЯНСТВО».
Задня сторона хреста:
– На верьхній сторонї хреста є кіріліков написано: «ЦАРЬ СЛАВЫ»
– на кінцях коротшого рамена є тыж написана пара быкв з тітлов. На лївім кінцю є пара букв «ИС» a нa правім кінцю є пара букв «ХС». Інтересно, же зо слова „тітла“ походить і словеньскый выраз „titul“, т. з. скорочена научна годность;
– під ногами Ісуса кіріліков є написано:«ПАМЯТНИКЪ БРАТСТВА ТВЕРЕЗОСТИ ЗАВЕДЕНОГО ОТЪ ПІЯ ПАПЫ ІХ 1874
– під тым текстом є пятькутна звізда
– під звіздов є тот текст:«ГОСПОДИ ОРУЖЇЕ НА ДЇАВОЛА КРЕСТЪ ТВОЙ ДАЛЪ ЕСИ НАМЪ»
– цалком на спіднїм кінцю хреста в ёго лївій росшыреній части є провдоподобно уведжена назва фірмы, котра хрест зробила. Менї ся видить, же в самім спіднїм рядку назвы фірмы мож під наносами фарбы прочітати:... ВО ЛЬВОВѢ.
Выклад обсягу тексту:
Aд.: «ЦАРЬ СЛАВЫ ИСУС ХРИСТОС» Переклад думам нетреба. Св. Кіріл і Мефодій пришли к нам не з огнём і мечом, але як вірозвістователї. Так суть зображены – з євангеліями. Пришли до чісто поганьской среды, де владли поганьскы звыкы. О тілько тяжша была їх робота. Не стачіло лем механічно переложыти вшыткы євангелії до нашого першого списовного языка – старославяньского. Ґеніалность св. Кіріла і Мефодія є в тім, же ґеніалным способом доказали приближыти змысел євангелій тогдышнёму розуміню нашых поганьскых предків. Доказали выужыти про хрістіаньске дїло цїлу словну засобу нашых поганьсках предків, а то так, же їм дали новый хрістіаньскый змысел. Главным богом нашых поганьскых славяньскых предків было Сонце:
► сонячный Перун – бог бурькы і грому, значіть воды i огня. З ёго традіції выходить корїня палїня свічок на гробах. Ёго жіночов „партнерков“ быв Місяць – Луна – главна богыня Славянів:
► місячна Слава (Купала Слава). Подобно як Перун, і она была божеством воды і огня. Но на роздїл од Перуна (римской подобы Юпітера, ґрецькой подобы Зеуса) доказала посылати людём воду з неба намного лагоднїшым способом, і без бурькы: каждый день, точнїше повіджено кажду ніч у лїтї ся таёмным способом зъявляла „роса“ на вшыткій траві і на стромох. Проникала до ростлин і давала їм так життя. Такым способом она была в поганьскім розуміню даркынёв вшыткого життя, бо роса ся находила в каждій ростлинї (порівнай „росіл“ – щава з рослин) і в каждім здоровім тїлї. Вода з неба, т. є. роса і діждь, были одповідёв на людьскы просьбы о вогкость. Порівнай старославяньске „просити“ (prosiť, pýtať) з „росити“, кропити водов. I саме слово „додж – діждь – dážď“, котрым днесь звыкнеме означовати воду падаючу з неба, є первістне старославяньске „даждь“, што в перекладї значіть „дай“, котрым праславяне просили од своёй богынї вогкость: „даждь нам влагу“ (daj nám vlahu). Вогкость є основне земске добро (порівнай старославяньске „влага“ (vlaha) і „благо“ (dobro), по старославяньскы выраз „благодать“ (milosť), дословно „дати добро, давати вогкость (dať dobro, dávať vlahu). Люде просили вогкость главно на ярь і в лїтнїх горячіх днях. Праві зато час першых ярьнїх доджів і першой лїтнёй росы на траві быв часом поганьского култу „русалї“ (rusale = kráľovnej Slávy-Kupaly, ґрецькы (Κυβέλη, Ρέα). Oдты так походить і єй назва „Русаля“. Нашы предкы по приятю правой хрістіаньской віры перестали вірити поганьскым повірям. Порозуміли праву віру в Ісуса Хріста і Тройєдиного Бога. Порозуміли, же Він єдиный є Дарцём життя і Він єдиный є Кралём кралїв, але зохабили стародавну назву „Русаля“ і в хрістіаньскій термінолоґії про „Зелены свята“, значіть про Сошествіє Святого Духа (Tройцин день). Tото свято Зосланя Святого Духа (яке є переважно в маю), кідь церьков і нашы хыжы прикрашаме зеленыма галузками (ratolesťami) – сімболами життя, кідь ставляме маї, є преісторічным славяньскым звыком споєным з даром життя і Дарцём життя. Праві зато і свята Святого Духа называме „Кралёвскама“, т. є. „Русалями“! Русаля = кралёвна Слава была, в згодї з тогдышнїм хыбным поганьскым пересвідчінём, главнов богынёв Славянів = спасительков. Глубоке корїня той традіції мож документовати історічнов ліґвістіков: „Slávka = Silva = Sylvia = Silvan“, то в розуміню смыслового корїня слова не є нич інше як наш славяньскый бог. Што проникло до латиньского языка: „Salva = Salvator = Spasiteľ = záchranca“. Салва є то, што тече. Тече вода, реч плыне, тече. По ґрецькы „συλλαβή = slavika = slabika“. „Slabika“ (склад) ся повість по таліаньскы „sillaba“. Сливка ся по таліаньскы повість „pruni, prūnum, prugna“. „Pruna“ є богыня огня і воды. Наш Перун – то є по таліаньскы „Салватор“ = Спаситель.
► Означіня Ісуса Хріста як „краля славы“ находиме і в самім Святім писмі (Псалм 23, 7 – 10). A вжывать го і Літурґія св. Яна Златоустого (наприклад, у священицькій молитві Великого входу).
► Покы к тому придаме слова євангелісты св. Мафтея, котрый у своїм Євангелію зазначів, же на Ісусовім хрестї было написано, же Ісус є кралём Жыдів (порів. Mф. 27, 37), аналоґічно ся так в славяньскых землях на хресты писало, же Ісус Хрістос є кралём Славы (Славянів). Вшытко тото нашы вірозвістователї св. Кіріл і Мефодій знали і взяли до увагы. На тых традіціях (выходній менталітї, обрядї, духовній дїдовизнї, церьковній дісціплінї) будовали славяньску церьков. Славяньска церьков была схвалена папом Гадріаном II. в другій половинї року 869 выданём булы „Gloria in excelsis Deo – Слава во вышнїх Богу“
[1] [2]. Зато нашы предкы, щіро віруючі хрістіане слвяньской церькви, давали на свої хресты уж од часів св. Кіріла і Мефодія такы надписы, бо тот надпис высловлює і красну реалность, же Ісус Хрістос є кралём Славянів (Славы) [3].
Aд.:«КРЕСТЪ ПОБѢДИЛЪ ПОГАНСТВО КРЕСТЪ ПОБѢДИТЪ ПІЯНСТВО».
Переклад того речіня є ясный: „Хрест звітязив над поганством, хрест звітязить над пияцтвом“. То не потребує нияке высвітлїня.
Aд.: «ПАМЯТНИКЪ БРАТСТВА ТВЕРЕЗОСТИ ЗАВЕДЕНОГО ОТЪ ПІЯ ПАПЫ ІХ 1874.»
Переклад: „Памятник братства терезвости заложеного папом Піом IX. 1874.“ Є знамо, же католицька церьков закладала і закладать розлічны братста. В данім періодї выголосила бой з алкоголізмом у своїм дїятельстві і ґрекокатолицька церьков. При такім хрестї (або на біблію) ноторічны алкоголіци присягали, же не будуть пити ...
[4].Такый істый хрест быв побудованый у тім самім роцї і з тыма самыма надписами в селї Білкы на Підкарпатьскій Руси (днесь в Закарпатьскій области Україны, в Іршавскім районї) [5].
Aд.: «ГОСПОДИ ОРУЖЇЕ НА ДЇАВОЛА КРЕСТЪ ТВОЙ ДАЛЪ ЕСИ НАМЪ» Зась переклад того речіня є ясный: „Господи, зброю на діявола, хрест твій, дав єсь нам“. Є то текст співаный в середу і пятніцу на утренній літурґії (на днях хреста)
[6].
 Позначкы:
 [1] Jarošová , Jindra, Svatí Kacíři, Praha: Radioservis, a. s., 2000, с. 292.
 [2] Повный текст булы є на: http://www.moraviamagna.cz/dokumenty/d_gloria.htm
 [3] Попозерай подробнїше: Dejiny Baziliánskeho monastyra v Krásnobrode od 9. storočia po súčasnosť, o. Jozafát Vladimír Timkovič, OSBM, Košice, Tlačiareň svidnícka, s.r.o., 2009, s. 9, 11, 13, 15, 24-25, 173.
 [4] Конзултоване з академіком Микола Іванович Мушинка, др. н.
 [5] Посмоть: http://www.youtube.com/watch?v=GXKNywRpiX4
 [6] Конзултоване з о. Ґораздом А. Тімковічом, ЧСВВ.

 Фото:

Послїднїй хрест славяньской церькви Старина (1)


Послїднїй хрест славяньской церькви Старина (2)

Послїднїй хрест славяньской церькви Старина (3)

 Звязаны статьї:
 ▪ «Наше походжіня (общоруське)»
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn15-16-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn17-18-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn19%20-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2020-2010.pdf
 ▪ «AД: Наше походжіня (общоруське)» http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2044-45-2010.pdf
 ▪ «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
 ▪ «Сьме єднозначно Русины» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/s_mie_iednoznachno_rusiny
 ▪ «Ked ja pojdzem maširovac»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ked_ja_pojdzem_masirovac0
 ▪ «Divide et impera !»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/divide_et_impera_
 ▪ «Ад: „О округлім столї Русинів Словеньска“»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ad_o_okrughlim_stolyi_rusiniv_slovien_ska_
 ▪ «Мій погляд на сучасный русиньскый рух»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/mii_poghliad_na_suchasnyi_rusin_skyi_rukh
 ▪ «Реакції на сучасный рух Русинів»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv
 ▪ «Реакції на сучасный рух Русинів 1»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv_1
 ▪ «К: Прислаба ідентічность»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_
 ▪ «Русины бы хотїли за уповномоченого чоловіка з підпоров влады?»
http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/rusiny_by_khotyili_za_upovnomochienogho_cholovika_z_pidporov_vlady_
 ▪ «Пріватне білінґвалне словацько - російске ґімназіюм в Снині»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/
 ▪ «Є то гра без змыслу-Je to hra bez zmyslu»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ie_to_ghra_biez_zmyslu_je_to_hra_bez_zmyslu_
 ▪ «Без русофільства русиньскый рух загыне!»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
 ▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234
 ▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (реакція)»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/prog_ramovy_tiezy_rozvitku_rusin_skogho_naroda_
 ▪ «Діскусія-Diskusia»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_diskusia_
 ▪ «Діскусія 1»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_1
 ▪ «Вїнчаня»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
 ▪ «Cв. Літурґія»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/cv_liturg_iia
 ▪ «Послїднїй хрест славяньской церькви»
http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/poslyidnyii_khriest_slavian_skoi_tsier_kvi
 ▪ «Кіріломефодска духовність і култура»
http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/kirilomiefodska_dukhovnist_i_kultura
 ▪ «Русский Дом в Пряшові: 85-річна традіція і сучасность»
http://rusyn-narod.ru/istoriia_inyie_stati/zagholovok_stat_i
 ▪ «Кто устроил геноцид русских галичан»
http://rusyn-narod.ru/istoriia_inyie_stati/zagholovok_stat_i01
 ▪ «Koncentračný tábor Terezín 1914-1919»
http://rusyn-narod.ru/istoriia_inyie_stati/title
 ▪ «Tábor smrti Talerhof alebo utrpenie Haličiny»
http://rusyn-narod.ru/istoriia_inyie_stati/tabor_smrti_talerhof_alebo_utrpenie_haliciny_
 ▪ «К: Малоросія, або Україна: евразійськый Выход, або европскый Запад?»
http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/k_malorosiia_abo_ukrayina_ievraziis_kyi_vykhod_abo_ievropskyi_zapad_  ▪ «Нашыма ворогами сьме мы сами» http://rusyn-narod.ru/kultura_inyie_stati/nashyma_voroghami_s_mie_my_sami_
 ▪ «Обращение Афонских братьев к ополчению Донбасса»
http://www.blagogon.ru/news/342/
 ▪ «ФУНДАМЕНТ не лем про Русинів»
http://rusyn-narod.ru/knighi__moi_knighi

 Мілан Семанчік, Тренчін. Опубліковано дня 27. 04.2011: Послїднїй хрест славяньской церькви, РУСИН р. ХХІ, ч. 2/2011, с. 22 - 25; http://www.rusynacademy.sk/image/rusyn_2-2011.pdf  На  www.holosy.sk/ - вышмарена! Актуалізація 23.02.2019***