Назад к списку

Нашыма ворогами сьме мы сами

Приношу вам духовне посланя котре передал в своїй проповідї римокатолицькый душпастырь, богеміста, лінґвіста і педаґоґ проф. ПгДр. Пeтр Пітьга, к.н., dr.h.c, на Екуменічной службе божой за жертвы тоталіты в Соборe св. Віта , Вацлaвa і Вoйтьеха в Прaге, 1. марца, де быв завершен девятый річник Мeнe Тeкeл. Проповідь ухватила велику увагу. Службе божой, нa котрой выступили представителе хрістіаньскых церьквей, предсїдїтельсвовал Дoмiнiк Ярoслaв кaрдiнaл Дукa ОП. Композіцію службы божой пририхтовал архієпіскопскый церемоніал, диякон Вoйтьех Матл.


Люде, люде,
дозволяю собі вас ословити тотым найвысшым можливым тітулом, бо чоловік є образом Господа і є оздобеный роспознаваючима найвысшма знаками: розумом, совістью і зодповідностью. Зышли сьме ся ту, абы сьме спомянули жертвы воєн і тоталітных режімов, особливо сёго, котрый є нам історічно найблизше. Днешня пєтна церемонія дістала імя Мене Текел. Тоты таємны слова ся зъявили на стїне палаця Нaбукaднeсoрoвa сынa, кідь годовал і знесвятил святы ґраты [посуду] вкраджену із Єрусалимського храма. Оголосила повалїня ёго імперії, бо ся нeповчіл нa хыбе свого няня.
Сьме притім нa місті, котре є сімболом нашой народной історії. Є тo собор, котрый по столїтя взникал за акуратно становленым порядком і стал стїлеснїнём ідеала, котрый вел нашых отцов і дідов. Сам o собі тот собор тотым ідеалом нe є, бо тот стоїт высоко над ним в напряму означеном одважно вырівнаныма турнями. Одты к людям пробісїдовал Господь. Чули сьме ёго слова платны про ізраєлітян в заятю як і про будователів сёго собора. Суть болячо чінны i днесь. Одты к нам послал свого Сына, Ісуса Хріста, жебы нам вказал, хто мы. Же сьме люде, лем люде понагляючи ся ку смерти. А так само, жебы нам звістовал, же ідеалом чоловіка є быти образом Господа. Подобати ся Хрісту. То є правда жытя, цїлый ёго смысел — іти к сёму ідеалу.
По каждый раз тут дахто бісїдує. Днесь тота задача припала мені. Чую себе не своїм [узко] бо бісїдую перед Всезнаючім, і усвідомлюю собі, же нестою перед вами, a перед тыма, котры про тот ідеал, про тоту правду жытя, были способны своїм поземным жытям жертвовати. Чінити то про себе бы недавало смысел. Жытя ся дават за другых. Тоты, на котрых ту думаме, то учінили крізь нас. Є мені становлено пробісїдовати. Ту єм, жебы-м чінил, што мам чінити. Бівше як споминати, є треба ся повчіти. Тоты, на котрых думаме вмерли на самый перед зато, же собі люде вчас неприпустили, же їм грозит небеспека. Є треба ся повчіти, бо опять нам грозит небеспека і опять собі тo нехотїм признати. Бісїдуєме: Жыєме в міру, притім ся боює, атакує і убиває. У своїй глупости і паношыню [пыхе] поучуєме цїлый світ. Бісїдуєме: реліґійны войны суть середнёвічна дурнота. Очекуєме, же вшыткы одшмарят свого Господа, бо мы сьме то учінили. A они то неучінят, бо на нас видять, де то веде — наша култура ся роспадат і вымераме. Бісїдуєме, же з нима сьме повинны вести діалоґ, а они нас небудут слухати, бо хотят бісїдовати о віре і мы нияку немаме, бо сьме бесконечно лібералны. Бісїдуєме, же собі маме єден другого важыти, а они собі нас важыти не годны, бо они суть способны за свою правду жытя дати, а мы будеме цофати і за їх діктатом будеме чінити проти каждому, хто ся признаст ку знаку Хрістового хреста. Бісїдуют нам, же несьме толерантны, і мают правду, бо несьме толерантны ани ку собі взаємно. І недайме ся плести, нашы політіки ся вообще неінтересуют o Іслам, a o петролей і продажу обношеной зброї. Мы їм то несьме годны выткнути, бо їх правда тримеме за короткозорных дурных, але несмієме то признати, бо сьме їх зволили. Навеце чувстуєме, же то суть тоты найлїпшы із нас, бо на слово слухают другых, котры їм, сами без лица, одкысь дают приказы. Тушыме [чувстуєме] же, одкысь, де ся грає рулета з фіктівныма грошми, котры самособов часом мусят быти підложены нашой роботой, припадно жывотами. Усилуєме о мір на Україні, а сами сьме допустили, жебы быв дан під грозьбу, і шарпеме ся прижывити, бо непризнаваме же неіде ани о Українеців, ани о Великоруссых, а опять о грошы і рівновагу банк, котры ся розгойдали як кораблї, кідь ся підоймут волны. Бісїдуєме: сьме повинны быти міцны, жебы сьме усокотили мір, але про што нам буде зброя, кідь немаме хлопів, котры бы їх підняли. Чом бы то чінили, кідь немают ідеал? Ідеал, за котрый бы хтось был радий вмерти. Сьме вера бідны і на сміх. Взяли сьме своëй області вязебність културы і нашы соборы ся валяют і общіна людей ся мінит в громаду розвадженых еґоїстів. Стратили сьме вартость і дїл [міру] чоловіка, бо є дочіста лоґічно, же кідь одшмариме своє хрістіанство і збыдеме ся Господа, збыдеме ся і чоловіка, затоже перестанеме знати, як ма выпадати. Як собі нас будут годны мусулмане важыти, кідь они мають Господа і мы ниякого немаме. І чом бы были повинны вести себе почливо і їднати с нами людьскы, кідь видять, як мы ведеме себе взаєемно. Бісїдуєме о міру, хочеме го боронити, а сами го немаме. Ани в собі, ни міджі собов. Хочеме выратовати справедливость, а лем множыме заказы. Лемже справедливость ани мір нихто незаведе, затоже выростают зо слухняности. Знам, што нынї настане, што буду чути. Мої слова наразят на стїну еґоістічной спокійности, котра є як криве зеркало. Вшытко перекрутит. Кідьбы-м повіл будьяке мудрецтво, ехом ся ку мі верне фраза порожнїша як лябда пияка. І кідьбы-м приніс прямо із фронта убите дїтя, озве ся лем фалшывый нарїк представителів еліт, і то такый, якый собі буде жычіти ку вшыткому флеґматічна громада, котрый їх ма знова поставити до чола. Нихто ся непідниме, жебы ішёл попробовати выратовати сородженьца ці матїрь той дїтины. Озвут ся проти мене голосы: На што ся граєш? Немалюй чорта на стїну!…, аж прозвучит протест: Тот шаленый напослїдок запрічініт войну — умолчте го! А я мам страх з того, што собі приготовиме і запрічіниме. Нашыма ворогами несуть ани Арабі ани Українці ани Великоруссы і вообще нихто. Старчіме собі сами, затоже собі неважыме закона жытя, забыли сьме, же жытя є любов і любов є жертва. Жытя без них недават смысел. І то є то, на што будеме годны загынути. Немали бы сьме ниякых ворог, кідьбы сьме были як тот собор, звязаны к собі певным порядком, і были бы сьме важены і честованы як сотворителе. Лемже мы нич несотворяєм, затоже за себе охабъяме єдных робити і другых думати. За вказанями згоры лем посунуєме дїло тых здолы. Немаме чом жыти. Сьме ту надаремно. Кідьбы сьме такыма небыли і были чінны люде, неодважыли бы собі вороги нас підставити грозьбе, бо бы сьме были певнїшы, як они. Нашым путём є навернутя к розуму і ёго уморесіня, і дослїдне, достовірне, глубоко жыте хрістіанство.Неможу мовчати. Было мі повіджено, жебы-м пробісїдовал перед Господом і мертвыма предками, і то в часі, кідь ся нас чуджінці з усмішкой звідуют: Хто вы такы фактічно? Неможу бісїдовати за другых, а одповім за себе, ай кідь ся трясу: Вызнаю, же єм білошкурый, признаю выдрізненя людьскых рас, і значіть людьску достойность [вартость] вшыткых, а одмітам зчорнїти ці зожовтїти і змінити пропорції і краску своїх оч.
Єм хлоп, котрый може сплодити, а неможе злячі дїтя, і зато єм певно за упорядковану, тырвалу фамилію, бо є то основа сполочности і ґаранція выхованя.
Єм певно за то, же хлоп і жена ся різнят в побудованю тїла i біолоґічной функції, же жена є слабша і цїнніша як хлоп, котрый ю мать варовати, любити і бечелёвати.
Єм затля здоровый і буду помагати больным, а одмітам скиглиня слабодухых, котры ся нa хвороту лем выгваряют.
Єм єдночасно богатый і бідный. На свій хлїб собі затля зароблю і мі старчіт, жебы-м ся подїлил, a одмітам жывити лїнюх. Мам на много менше як наісно богаты, незавиджу їм і радый быв бы-м, кідьбы своє добро [маєток] хосновали розумнї.
Єм Европеєц, затоже єм Чех. Народил єм ся чеськым родічам, выріс єм в чеськой землї і беру важнї біду i славу свого народа. Одмітам ся росплынути в бездухой уніформіті конзумной мултікултуры.
Єм хрістіанин, почливый к людям іншого віроісповіданя ці погляду, і бізовнї знам, же ся нима буду рядити в цїлым своїм їднаню. А голошу ся певнї ку своёму хрістіаньскому Господу і порядку, котрый становил, бо є мудрый, праведный і к людям сочутливый.
Єм чоловік, вдячный за свою людьскость і гордый на своє лицо.
Єм чоловік, пишу ся Пeтр Питьга і неєм даякe 361106/038 роднe чісло, ани 37-22/015 ідентіфікачне чісло оправнїня, ани PIN ани VIPN ани хотьяке друге чісло. Єм чоловік, затоже мам сумїня і несу зодповідность.
Єм чоловік, і як чоловік хочу так само вмерти. Амінь.
Пeтр Питьга
Проф. ПгДр. Пeтр Питьга, к.н., dr.h.c., (*26. марец 1938, Прага) є чеськый римокатолицькый душпастырь, богеміста, лінґвіста і педаґоґ. В годах 1992–1994 быв міністром школства в першой владе Вацлава Клавса, де быв делеґован як непартійный Хрістіаньскодемократічной партієй.***

Посмоть: http://www.zivcakova.sk/Petr%20Pi%9dha.pdf
-----------------------------------------------------
К: Нашыма ворогами сьме мы сами
А) Знимаю калап і глубоко кланям душпастырью проф. ПгДр. Пeтру Пітьгу, к.н., почливый доктор, накілько быв так храбрый і почливый, же озвучіл нам обще добрї знакому цїлогромадску проблему. Назвал і виноватого «мы сами». Значіть іначе повіджено «мы вшыткы». Што практічно значіт «нихто». Богужаль ненашёл дость силы на то, жебы започал од інштітуції, котрой є представителём. Од інштітуції, котра была і є наперек вшыткому надале в вопросе віры, ідеала вартості чоловіка найвысшой інштітуцєй. Небісїдую вже о тім, же як теолоґ - науковець міг попробовати найти і причіны теперішнёго стану.
Накілько єм рїшил реаґовати, неоставать мені нич інше, як автору проповідї в гляданю причін помочі. Не єм науковець. Курто лем напишу, як тоту річ виджу я. Свою частку вины на теперішнёму стані западной европской хрістіаньской цівілізації ма і католицька Церьков затоже:
A1) звязала ся з Франкской імперієй з метой з помічю франкского огня і меча здобыти світовладу. Повіджено теперішнёй термінолоґієй дійшло к споїню «soft power » [мягкой силы] і «hard power» [твердой силы]. Цітую з писма франкского краля Карла Велич Папе римскому Леву III. В року 795 н.е., з нагоды ёго зволїня за папу римского:
«Придержывайте ся певно святых законов і старостливо дотримуйте правила Отцов, най ваше світло жарит над людма. Нашой задачей є бранити з помічью Божею і зо збранью в руке святу Церьков Хрістову навонок всягды проти впадом бусурман і пустошыню безвірцїв, во внутрї ю потім зміцнити познанём правой віры. Вашей задачей, Святый отець, потім є піднімати за взором Моісея бідняків к молитве, і помочі тым нашому войску, абы з вашым ородованём, веджіньом і ґарантієй Господа, хрістіаньскы люде в каждым часу вітязіли над ворогами і велебили так імя нашого Господа Ісуса Хріста по цїлому світу».
(Посмоть: Svatí Kacíři, Jindra Jarošová, Radioservis, a.s., Praha 2000, s. 68.).
2) Католицька Церьков з помічю франкского огня, меча і інтріґ завела нa здобытых землях свою юрісдікцію. Примір: ліквідація кіріломефодского духовного і културного центера Великой Моравії септембер 885 в (Нїтра?) … І дале продовжовала в намаге реалізовати духовны цїлї світьскыма средствами.
3) Теріторіалне набытя, установлїня своëй церьковной юрісдікції (переход земель і віруючіх під юрісдікцію Папу римского…) незначіло здобытя «духовных цїлей». У дослїдку того взникло росходжіня міджі тым, што Церьков проповідує і што чінит. Тоту сітуацію характерізує народна приповідка: :”Воду проповідує а вино пє”.
4) Так возникла на єдному боку покривена традіція віхiнґовской хрістіаньской цівілізації a на другому боку сьме зазначіли успіхи протестантізма, лібералізма і секуларізації громады. Годно увагы:
a) найвыразнїша є страта віры і авторіты Церькві в западных частях Европы, де нич несперало ани несперат дїяню і розвитю Церькві;
б) на традічных ісламскых землях небадати одклон заможных мусульман од Іслама.
5) Католицька Церьков страты на своїх традічных землях ся снажыт рїшати не зновуєвангелізованём атеїстів, Циґан, обертанём мусуьлман на хрістіаньство, … дрібной роботой [службой], особным приміром … з помічю «слова Божого» а замінят то експандованём - здобыванём «твердых вірників» т. є. обернутём вже готовых глубоко віруючіх Православной Церькві на ґреко або прямо на римокатолицьку віру. І здасть ся же нa Українї ся опорошыла стара метода споїня «soft power » і «hard power».
6) Того часу вшыткы збераме плоды [наслїдкы] мінімално 5 (пятёх высше наведженых пунктов). Є то духовный крізіс, котрый захоплює вшыткы сферы жытя.
Б) Обидві духовны посланя «Вызва Афонских братьев к повстаньцам Донбасса» смоле: http://www.blagogon.ru/news/342/ так i проповідь: « Нашыма ворогами сьме мы сами» смоле: https://www.youtube.com/watch?v=FiMZOVF6p8A выходят із реаліты і суть рїшены з честного духовного погляду. Але якый роздїлный є їх дух!
В першым духовным посланю - кріпка віра в Господа і победу:
«…Ворог є міцный, хытрый і лукавый, но він буде дочіста розбіт тыма, котры мают в мыслї i сердцу Хріста! І тогды підниме ся наша Отцюзна, шак Господь не з тыма што суть міцны, а з тыма, котры мают правду!...»
В далшым (другым) духовным посланю - образ катастрофы западного світа:
«…Сьме вера бідны і на сміх. Взяли сьме своëй області вязебність културы і нашы соборы ся валяют і общіна людей ся мінит в громаду розвадженых еґоїстів. Стратили сьме вартость і дїл [міру] чоловіка, бо є дочіста лоґічно, же кідь одшмариме своє хрістіанство і збыдеме ся Господа, збыдеме ся і чоловіка, затоже перестанеме знати, як ма выпадати. Як собі нас будут годны мусулмане важыти, кідь они мають Господа і мы ниякого немаме…»
Порівняйте собі тоты дві посланя. Знайте, же то што з Европой учінил віхінґов путь актуалізованый (upgrade) на американскый путь, учінит і з вами. Ходьте радше за тяжшым но честным путём поставленым кіріломефодьской духовностью і културой.
Подрібнїше посмоть мою книгу: смоле http://rusyn-narod.ru/knighi__moi_knighi
Прямо односны статьї:
- Екскурз до історії Русинів: смоле http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
- Без русофільства русиньскый рух загыне !:  смоле http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
- Наше походжіня (общоруське): смоле http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/nashie_pokhodzhinia_obshchorus_kie_1_
- Кіріломефодска духовність і култура (проба о дефініцію): смоле http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/kirilomiefodska_dukhovnist_i_kultura
Мілан Семанчік, Тренчін, опубліковане в сіті e mail 14. 03. 2015***