Назад к списку

Сонце, вода і воздух 

Здало бы ся же тота тема не є націоналной темой. Донедавна єм собі то думал і я. ...


 Дістал єм шак мейл од орґанізаторів петіції посмоть: http://skutocnysnem.sk/list/zastavme-schvalenie-zakona-o-vyvoze-vody-do-zahranicia, котрый мене набунтовал задумати ся над той темой з погляду обывателя – Русина.
Знаме же, сонце, вода і воздух суть основны жрідла - условія жытя на той нашой Землї. A прото належат вшыткым. Св. Кіріл в Венеції в 867 (?) году перед представителями церьковной културы повіл: «... за волею Господа сонце світіт і діждь падат на вшыткых людей без вынятку» (порівняй: Мт 5,45.) і добавіл: « Ці недыхаме на воздуху єднако вшыткы? ...»
[1]
 О 988 років - в 1855 року на другому кінцю світа в своëй одповідї на вызов презідента Споєных штатів америцькых (Франкліна Пірса) продати свою землю білым осадникам, індіаньскый началник Сієтл - Seattle племені Дуваміш крім іншого повіл: «... Як мож облогу, або тепло землї купити, ці продати? Тото понятя є нам чуже. Кідь невластниме свіжысть воздуха і блищаня воды, як то од нас можете купити? ... Знаме же, білый муж нашой натуре нерозуміт. ... Заобходит зо своëй матїрью землёю і своїм братом небом, як з річами ку куплі і дранцованю, продават ся як вівця, ці блищачі перлы. Ёго голод полыґне землю і незохабіт нич лем пустыню. ... Воздух є дорогоцїнный для червоноскурого бо вшытко дыше тым самым дохом. Звіря, дерево, чоловік – тоты вшыткы дышут тым самым дохом. ...» [2]
 О 74 (сїмдесят штири) роки написал совєтьскый писатель Александр Беляев науковофантастічный роман «Продавач воздуха». Змістom того дїла є скаплюваня атмосферного воздуха подникателём Бейлі в тайно збудованой товарнї, што вело к змінї клімата, дефіціту воздуха на Землї, взнику масовой паніки. Воздух ся стават товаром на продажу ...
[3]
 Памятам собі, же в 70 (сїмдесятых) роках задумал ся мій нянё над тым як то є з плачінём за воду, кідь тота належыт к основным условіям жытя і приналежыт вшыткым. За моей притомности даґде зателефоновал, де ёму правда незнали дати одповідь, но дали ёму раду де ма написати. Нянё нелїнил і гнедь на тоту інштітуцію написал. За даякый час сьме дістали одповідь.
Із того што з нёй мій нянё прочітал, собі памятам слїдуюче:
«1/ Неплатите за воду – як таку. Тота є досправди бесплатно;
  2/ Платите за кошты споєны:
  2а) з выгляданём і збудованём жрідла;

  2б) з єй перероблинём, же бы одповідала штатной норме (ČSN, STN);
  2в) з єй транспортом к вам в квартель. Прото тоты, котры собі выглядали і збудовали своє властне жрідло воды до питя на властному ґрунту і черьпают воду сами, „за воду“ неплатят.»
Як забезпечіти, же бы вода належала вшыткым?
A/ треба выдрізнити:
A1/ міджі конзумом воды про властну (особну) потребу;
A2/ і конзумом про подниканя (про вытворїня профіта).
 За документом: Тренд розвитя конзума воды в домашностях, Катаріна Іжова, ТУ Кошіце, Катедра подниканя і манажмента 28.06.2006. В року 1988 был конзум воды на особу і день 240 літра. О 16 років пізнїше є то вже лем 110 літра на особу і день причім комплетный конзум чінит 118 літра з того:
* душ і купаня – 40 літра
* праня – 40 літра
* ВЦ (унітас) – 40 літра
* особна гіґєна – 15 літра
* пораїня – 10 літра
* мытя ґрат – 7 літра
* питя і варіня – 6 літра;
За ВУВГ в остатных роках належыт Словацька републіка міджі державы з найнизшым конзумом воды до питя на єдного жытеля за день.
[4] В року 2014 ся конзум триме в ЧР і СР коло 120 літра воды до питя на єдного жытеля за день.[5] Оптімум конзума є даґде в напряму к высшой серединї. Просто, ці вже машына, або чоловік є проґрамован на даякый ходовый конзум. Кідь тота кваліта і множество конзума не є додане, проявит ся то на опотребованю чоловіка ці машыны – в надзвычайных коштах на здоровля а ці ремонт машын.
З наведженого мож зробити резултат:
К A1/ конзум воды про властну (особну) потребу ся з малом резервом може крутити коло cca 160 літра воды до питя на єдного жытеля за день;
К A2/ конзум воды до питя над спомнянуту ровень з наміром на бізніс (про вытворїня профіта); Є треба строго контролёвати і адекватно зданити.
Далшым округом вопросов є:
а) створёваня новых жрідел воды до питя;
б) одшкоднёваня реґіона, містного жытельства за шкоды запрічінены створёванём жрідел воды і добыванём воды до питя (єдноразове одшкодніня, плачіня містной дані - порції ...). Мам ту на думці припады, як наприклад збудованя Старины – водарьского водоєму под Кременцём. Кідь крізь єй збудованя было насилно переселеных веце як 3500 жытелїв 7 (семерых) русиньскых сел Старина, Велика Поляна, Зваля, Смолник, Дара, Остружниця і Руське. В такому припадї бы было годно містны дані - порції платити «здружіню переселенців із области»[6];
в) вытворїня – приятя правных норем, котры бы дозволили містной самосправе мати справедливу адекватну позіцію при рїшїню можливого вывоза пребытковой воды до питя.
Позначкы:
[1] Slavorum apostoli, Encyklika pápeža Jána Pavla II., SÚSCM, Rím, 1988 http://www.moraviamagna.cz/dokumenty/d_slavor.htm»
[2] Реч началника Сієтла, посмоть:http://www.stromyazivot.cz/texty/rec-nacelnika-seattlea.html
[3] Науковофантастічный роман: Продавач воздуха, Александр Беляев, 1929, посмоть:https://ru.wikipedia.org/wiki/Продавец_воздуха https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86_%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%B0
[4] посмоть: http://actamont.tuke.sk/pdf/2006/n2/11izova.pdf
[5] посмоть: http://www.tvs.sk/kolko-vody-spotrebujeme
[6] посмоть: http://holosy.sk/starina http://www.finstat.sk/36157953
Звязаны статьї:
1. http://skutocnysnem.sk/list/zastavme-schvalenie-zakona-o-vyvoze-vody-do-zahranicia
2.
http://jurinova.blog.sme.sk/c/360342/po-teplom-vzduchu-nam-chce-smer-ukradnut-aj-vodu.html Посмоть: http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-23- вышмарена!
Мілан Семанчік (Опубліковано в суботу 10. септембра 2014 року в сеті e mail)***