Опубікованый матеріал, ёго частину або думки мож снимати за подмінкы дотріманя авторских прав і названя джерела – www.rusyn-narod.ru
Наперек намаге русиньскых орґанізацій, актівістів надале продовжує латинізація русиньского жытельства. Може найвеце то болїт, і найвеце то чути в переходе зо старославяньского богослужбового языка на словеньскый  богослужбовый язык, т.є. на заводжіню ґрекокатолицькой, або православной службы Божей в словенчыні.

 В той звязаности єм дістал дакілько мейлів з котрых дакотры частины цітую і пробую на них дати одповідь.
A) «... в селі ... была заведена словеньска православна служба Божа і швеґерына собі повыхвалёвала, же як є то добрї, бо вже конечнї вшыткому розуміт, бо мы в ... маме по старославяньскы і многым співом нерозумлю ...» 
+ Швеґерина одосылателя мейлу є єдна з многых нашых русиньскых жен, котры невытримали латинізачну пропаґанду (в форме словакізації) злучену зо вшыткыма нам знамыма кривдами і обидами (нечудо нихто їм непомих) і так їх наостаток ламают єдну по другей, село за селом. Ту мож видїти же нашы русиньскы орґанізації, їх воджатаї, так і ґрекокатолицька Церьков і в меншой частіне православна Церьков (накілько обідві суть словацькы Церьквы). Значіть вшыткы, котры ся голосят ку заповіту св. братів Кіріла і Мефодія, і мали бы мати інтерес на ёго обгаёбе, утриманю і розвитку, собі з різных причін тоту задачу неполнят. Признайме собі, є то робота навеце (знам латинку - є робота навеце учіти ся кіріліцю, немаме молитвеник на кіріліці - є навеце написати петіцію на біскупский уряд, неучат нашы дїти кіріліцю - є навеце написати петіцію на міністерство школства ...) Борьба за святу старославяньску літурґію є так як бой о кіріліцю частью нашого боя за прожытя Русинов, за прожытя заповіта св. братів Кіріла і Мефодія. Немали бы сьме ся піддавати латинізачной пропаґанде. Треба ся знати обороняти, треба знати вжывати проти латинізачным арґументом нашы кіріло мефодськы або русиньскы арґументы. Треба знати обороняти СВОЄ. Недозволме ганити НАШЕ.
Попробую сформуловати дакілько нашых арґументов:
+ Покля ма быти ведена серьёзна діскузія є треба собі одповісти на вопрос: Є віра дїло розуму або сердця? Покля знам, так кідь не вшыткы, так дырвива векшость фахівців і вірників одповідат же віра є річ сердця. І я то так чую, же віра є дїло сердця. Прото є барз важна умелецька – артістічна, естетічна вартость св. Літурґії (службы Божей), же бы віра – любов Божа проникла к сердцю каждого вірника – участвуючого на службе Божей.
+ Кідь бы то так небыло, старчіло бы собі перечітати або лем одрапкати тексты св. Літурґії. Про приближне порівнаня є можно навести (про тых, што дазраз были на опере, або холем собі выслухали даколи поєдну оперну арію), же про повність їх естетічного досьвіду їм нетреба было переклад (видїли, што ся дїє на явіску і сердцём прочувствовали цїле дїяня). Аналоґічно нашей молоджаве про повне прочувствованя анґлосаськых гітов так само не є треба переклад, шак часто є то і так, же і з фахівского перекладу не є ясный смысел співанки. Мі особні (і думам собі і векшынї вірникам) вадит, кідь при св. Літурґії бы єм ся мал задумовати над смыслом тексту. Ани нашы молоды ся незадумуют при модерных співанках над смыслом тексту, але внимают музику, рітм, мелодію, щірость співу, a очіма цїле аранжман (декорації, рух – світловы ефекты, ...)
+ І того, кого досправды інтересує переклад (основа, ці дословный фахівскый переклад) тот собі сам переведе (і навчіт ся і тоты словічка што незна) або собі найде одповідный переклад на русиньскым ці словеньскым языку. К тому не є треба отправляти службу Божу на кодіфікованым русиньскым ці словеньскым языку (мінити богослужбовый язык).
+ Нетреба забывати ани на предности СВОЁГО обряду:
1. Нашы предки дістали Євангелия прямо з Візантії – принесли нам їх св. братя Кіріл і Мефодій. Так сьме набыли св. літурґію на найвысшёй ровні - вєдно с режією, декораціями і рясамі. Уровень обряду свідчіл о силе і богатстве ёго сотворителя т.є. Візантії.
2. Мы як єдиный народ сьме набыли перевод Євангелий до свойого списовного языка прямо з ґрецького а то од св. Кіріла. Вынятковость естетічного выслїдку сёго дїла полїгат в тім, же перевод св. літурґії был реалізован в полной згоде с прозодіцкыми правилами ґрецького оріґінала, як і то же при єй переводі ся успішно споїл дар співности нашого народа с даром компонованя св. Кіріла. Може найпрекрасніша є в подобе «Карпатьского простопінія» [1]).
3. Окрем кіріліці, є старославяньскый обряд асі єдине наше споїня з остатнїма восточнославяньскыма народами.+ Уровень обряду самособов залежыть і од священика a вірників. А покля ровень старославяньского обряду была слаба, так мож зрозуміти швеґеріну одосылателя мейлу, же єй потім залежыть вже лем на зрозумілости обряду.
Б) «... Як бы сьме ся мали научіти співати Парастас і Панихіду i Чін погребный на погрібе по русиньскы, так бы нас то требало перше научіти, бо мелодія котру поужываме на старославяньскый Парастас на русиньскый текст непасує. І "Отче наш" ся треба научіти і т.д. ... І взяти за те бы ся мал священик a не лаік. Священик має повісти котрый звук і як треба натягнути або скоротити в спеві. Як ся ненаучіме співати літурґічны співы по русиньскы, так за короткый час нас дахто научіт їх співати по словеньскы ...»
Cвященик нам то неповіст. То бы нам мох повісти компетентно лем св. Кіріл. Но тот бы ся вас істо спросіл: чом хочете перекладати зо старого русиньского языка до нового (кодіфікованого) русиньского языка ? А іщі думам собі же „другый св. Кіріл“ ся лем так скоро ненародит. Некомпетентно нам може дахто повіст як «співати літурґічны співы», або собі сам придумате як їх співати, так як собі в корчмі хлопи придумают корчмову співанку. Але вше тот „переклад“ буде лем пашквіл. Но може вас тїшыти, же то будут знати лем фахівці або стары вірници очевидці котры собі іщі будут памятати старославяньскый обряд. Тоты може повідят дакому і правду. Так як мі в моїм родным селі, моя тета згорбена скоро по саму землю од роботы і тяжкого жытя, по переходе вірників на словенчіну, повіла: «то вже є нич». Значіть або зістанете при старославяньском обряде, або наступите путь запроданьця княза Святополка і станут ся з вас латиніки. То єсть кідь годночу у вас сітуацію за тым што пишете, так векшына в селі вашей швеґерины асі є нападнута отровом біскупа Віхінґа. Дакотры з тых што мі написали мі написали русиньскы – латинкой. То є на практіці суть за русиньску бісїду писану латинкой. То є якбач были і суть за русиньску бісїду в меджах словеньского языка. Вера кідь бы ся як богослужбовый язык завел кодіфіковаый русиньскый язык, так ся бою же бы вам то нестарчіло. Думам, же вже ни тому бы сте нерозуміли. Выходит так же скоре ці пізнїше бы сте і так перейшли на словенчіну. Наша захрана не є в тім, єдностайно ся приспособлёвати стану латинізації - словакізації. Шак знате як вывой йшол і як іде – самоперше церьковный русскій язык, потім україньскый, нынї кодіфікованый русиньскый язык пак русиньска бісїда як наріча в меджах словеньского языка і потім словеньскый язык а наконець анґліцькый язык. Мы бы сьме мали розвинути русиньске школство, вчіти дїти кодіфікованому русиньскому языку. І од дїтей най бы ся вчіли кодіфіковану русиньску бісїду і родічі. А то так, як ся вчат од своїх дїтей - на тых днях анґліцькый язык.
+ Треба ся боронити проти продуманой латинізації. В тому звязку мож спомнянути:
- зрушіня навчаня русского языка на школах і наша мож повісти нияка реакція на тоту реаліту;
- друкованя молитвенників на латиніки, і наша мож повісти нияка реакція на тоту реаліту.Сам єм был веце раз свідок сітуації, кідь вірници собі хотїли купити молитвенники друкованы на кіріліці в склепе Петра в Пряшіве, бо вже як повідали тоты што мають, суть вже опотребованы. Но все самособов дістали запівперечну одповідь. Мій назор є в тому вопросу такый: св. Літурґія – на старославяньском = на нашом старом русиньском языку a казаня на сучасном кодіфікованом русиньском языку.
В) Любило ся мі кідь єм собі в єдным мейли прочитал як отець повіл сынові, «... Але най ся научат – так єм му одповіл». Треба але повісти, же молоды суть такы, якых сьме їх выховали. Тым хочу повісти, же за минувшых двадцять років сьме з різных прічін уснули – неуможнили сьме, недали сьме, непередали сьме заповіт св. братів Кіріла і Мефодія нашім дїтям. І то треба направити.
Г) Немож крітіковати атеїстів. І міджі Русинами суть атеісты. Немож брати на зубы лем священиків, же нич неробят. Мали бы сьме робити єднотно – вшыткы, котры хотят сохранити заповіт св. братів Кіріла і Мефодія. Я вижу хыбу в тім, же до того часу не зме зъєдинены. Єм згоден с тым же треба мати не лем світьскых но і церьковных учітелїв. А цасу вже немаме. За хвілю зачне новый школьскый рік ...
Позначка:
[1] «Карпатьске простопініє є унікатна форма вокалной літурґічной музикы в Карпатьскій Руси. ...» посмоть: http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_muzika.html#%D0%9A%D0%B0%D1%80...
Звязаны статьї:
 ▪ «Наше походжіня (общоруське)»
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn15-16-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn17-18-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn19%20-10.pdf
 - http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2020-2010.pdf
 ▪ «Наше походжіня (общоруське) [1]» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/nashie_pokhodzhinia_obshchorus_kie_
 ▪ «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
 ▪ «Сьме єднозначно Русины» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/s_mie_iednoznachno_rusiny
 ▪ «Divide et impera !» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/divide_et_impera_
 ▪ «Ад: „О округлім столї Русинів Словеньска“» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ad_o_okrughlim_stolyi_rusiniv_slovien_ska_
 ▪ «Мій погляд на сучасный русиньскый рух» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/mii_poghliad_na_suchasnyi_rusin_skyi_rukh
 ▪ «Реакції на сучасный рух Русинів» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv
 ▪ «Реакції на сучасный рух Русинів 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv_1
 ▪ «К: Прислаба ідентічность» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_ 
 ▪ «Є то гра без змыслу-Je to hra bez zmyslu» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ie_to_ghra_biez_zmyslu_je_to_hra_bez_zmyslu_
 ▪ «Без русофільства русиньскый рух загыне!» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
 ▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234
 ▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (реакція)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/prog_ramovy_tiezy_rozvitku_rusin_skogho_naroda_
 ▪ «Діскусія-Diskusia» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_diskusia_
 ▪ «Діскусія 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_1
 ▪ «Вїнчаня» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
 ▪ «Послїднїй хрест славяньской церькви» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/poslyidnyii_khriest_slavian_skoi_tsier_kvi
 ▪ «Кіріломефодска духовність і култура» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/kirilomiefodska_dukhovnist_i_kultura
 ▪ «К: Малоросія, або Україна: евразійськый Выход, або европскый Запад?» http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/k_malorosiia_abo_ukrayina_ievraziis_kyi_vykhod_abo_ievropskyi_zapad_
Мілан СЕМАНЧІК, Тренчін, опубліковано в суботу 3. авґуста 2013 р. на www.holosy.sk/ статья - вышмарена! Опублікована на www.rusyn-narod.ru. Актуалізована 09.02.2019***

Сохранене з діскусії:
8. august 2013 - 20:05 poslal Мілан СЕМАНЧІК:
Пане „mato“, дякую вам за вашу реакцію. Одповідам вам слїдуюче:
 а) вашой крітічной реакцієй сьте стали на позіцію фахівця. Бізовнї мате наштудованы „основны поймы“ котрых наштудованя мі рекомендуєте. Ненавели сьте шак літературу, жрідла, де бы єм мал наштудоваты вамі презентованы розуміня тотых понятій. І кідь вжывате плурал, і оскаржуєте мене, же пишу блуды, конкретно сьте написали лем єдиный (за вами) неправилный поєм: «старославяньску службу божу», причім за правилный поєм сьте навели: «церковнославянскы службы божы на церковнославянскым языку». Моє розуміня упомнянутого пойму єм крим іншого черьпал з: «Вікіпедії слободної енціклопедії» посмоть на інтернетї http://sk.wikipedia.org/wiki/Cirkevn%C3%A1_slovan%C4%8Dina де ся о тім пише:тото: «Церьковна славянчіна є язык (комплекс языков), котрый ся розвил із старославяньчины в 11 столїтю. Доднесь ся вжыват як літурґічный язык православной і ґрекокатолицькой церькві. "Церьковна славянчіна" было в минолости означіня про то што днесь означуєме як старославяньчина ... »;
 б) прошу ся вас як фахівця, в котрой статьї, або при писаню котрой публікації сьте схосновали свої фахівськы знаня на оборону старославяньской = церьковнославяньской службы божой ? Де ваші фахівськы знаня, высока вартость вашых статєй світіт і є на хосен русиньскому народу ? Покля сьте так невчінили, так вас к тому вызывам;
 в) то же ся скрывате за псевдонім „mato“ тыж о чом то свідчіт.
---
14. áвґуст 2013 - 20:26 послав Мілан СЕМАНЧІК.
 І. Пане „mato“, дякую вам за вашу реакцію. Богужаль мі потвердила правило, же кідь бракуют аргументы і воля признати аргументы опонента, одбочує ся од темы і переходит ся к особным атакам;
 а) я все пишу свої вклади русиньскы і словеньскы. При вкладаню одповідї на вашу реакцію єм забыл, же тота можливость є лем про вкладаня статьї. Прошу перебачіти, же вам з той причіны взникли трудности;
 ІІ. Іщі дакілько позначок к вашым поглядом на предмет діскузії:
 а)  міджі терміном „staroslovienčina“ і „staroslovančina“ не є што до змісту слов ниякого роздїлу. Сут то сіноніма посмоть: http://sk.wikipedia.org/wiki/Staroslovien%C4%8Dina;
 б) часове дїлїня, яке вы вжывате: самоперше старославяньчина писана за вами ґлаґолікой 200 років, потім церьковна славянчіна писана за вами кіріліцей 900 років, нема ниякого обґрунтованя. А то з тотых прічін:
► для запису старославяньского языка были фактічно сучаснї хоснованы обидві азбуки: ґлаґоліка і кіріліця. Свідчят о тім найстаршы сохранены писемны памняткы з періоду Х. а ХІ. столїтя, де належыт 13 писемных памняток написаных ґлаґолікой і 10 написаных кіріліцей. Наперекир тому о першенству ґлаґоліки свідчят головно палімпсеты т.є. писемны памняткы, де першый старославяньскый текст написаный на перґамене ґлаґоліцкой азбукой был вымазан і был заміненый старославяньскым текстом написаным кіріліцкой азбукой посмоть: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%...Лекции по старославянскому языку, Любов В. Матвеева-Исаева, Учпедгиз Ленинград 1958, стр. 19.
► старославяньскый язык был од свого початку хоснован як літурґічный язык. Был значіть од своёго першопочатку церьковнославяньскым языком. Першый раз был хоснован як літурґічный язык на Великой Моравії. Папа римскый Адріян (Гадріян) ІІ. в половине года 869 в своём окружном послании: «Gloria in excelsis Deo – Слава во вышних Богу» одобрил старославяньчину як літурґічный язык Славян; Самособов і старославяньчина ся на протягу свого бытя вывивала. Протів первістной старославяньчины была спрощена єй ґраматіка і высловность (выпали носовкы і редукованы голосны) но все то была і є старославяньчина = церьковнославяньскый язык;
 в) «Чом мишате церковнославянскы молетвяникы на латинци и азбуци (хоць тоты стародавны молетвяникы не были писаны азбуков но церковнославянскыма литерами)» Жебы сьме собі розуміли – мусиме собі уяснити поймы. Тоты літеры котры вы называте азбукой называл Александер Васильєвич Духновіч в своєй «Сокращенной грамматике письменнаго рускаго языка» буквами обчаньско (гражданско) рускіми [посмоть обр. 1 і 2]. І тоты што вы называте церковнославянскыми литерами называл «буквы церковныя». Немате правду, же нашы молитвенники были написаны лем церковнославянскыми литерами (кіріліцей). Покля схосную вашу термінолоґію так были написаны як азбукой так і церковнославянскыми литерами (кіріліцей). Конкретно я мам по моїх старых родічох МОЛИТВЕННИК для греко католицького РУСЬКОГО НАРОДА уложив: о. П. КОТОВИЧ ЧСВВ. УЖГОРОД 1937 Выдавництво Чина Св. Василия Великого. Де звычайный текст: короткий катехизм, роздумованя (уваги), церьковны співанкы, векшость молитв і церьковный календарь суть написаны буквами обчаньско рускіма (азбукой). Частина молитв і служба Божа (св. Літурґія) суть написаны буквами церковныма (кіріліцей) [посмоть обр. 3, 4 і 5]. Незнам чом вам вадит термін азбука. Тот термін звычайно хоснує в своїх учебниках і Александер В. Духновіч на буквы церковны (кіріліцю) [посмоть обр. 6 і 7];
 г) Мате правду, же єдна зо заслуг нашых вірозвістцїв св. братьєв Кіріла і Мефодія была намага о право молити ся своёв бісїдов ... Знаме шак, же тото право Рим непризнавал кідь то было про сохраніня візантїйско – славянской културы нашых предків актуалне. Рим го почал признавати аж потім, кідь ся му своїм дїанём вдало довгодобо ізоловати западославяньскы а може і дакотры выходославяньскы народы од нашей восточной – славяновізантїйской хрістіаньской жрідловой духовности і културы. І кідь ся му вдало їх трансформовати на сателітны народы западной – римской духовности і културы. Офіціално ся тото право започало признавати аж по року 1965 т.є. по ІІ. Ватіканьскому концілу кідь офіціално втратил силу прінціп (предности латиньского обряду – praestantia ritus latini) і по приятю - выголошіню церьковного права про ґрекокатоликів - Кодексу Канонів Восточных Церьквей (CCEO) в року 1990 папой римскым Яном Павлом II.. [посмоть статью «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi і статью: «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234 В сучасности ся тото право Западом зловжыват (платит двоякый метер) і преферує ся тото право лем втогды, кідь то є на благо латинізації і проти кіріломефодской традіції. Зато думам собі, нетреба на вшытко налетїти. Треба ся задумати над тым што зашмарюєме, чого ся вздаваме, што нам то принесе, што стратиме, чом нам по так довгым часі зразу так запалено напоминают то право, котре нам веце як єдно тісячроча запівперечали.
 ґ) «Не мате правду же окрем кирилици є обряд аси наше єдине споïня з восточнославянскым народами – а де є наша культура? Обычаï ? лингвистичны аспекты? и т.д..» Думам собі, же собі неусвідомуєме, як радікално ся наша (славяньска) култура латинізовала в порівнаню з російской. Мій погляд на тот вопрос собі можете прочітати в статьї: «К: Прислаба ідентічность» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_ 
Тверджіня во вашых реакціях мене непересвідчіли. Чітателе най собі порівняют вашы і мої погляды, так і арґументы наведжены на підпору вашых і моїх назоров. Най собі пошырят свій погляд на предмет діскузії і сотворят собі так свій назор.

обр. 1
обр. 2обр. 3
обр. 4обр. 5

обр. 6обр. 7

***