Пан Петер Медвідь правилно назвал наш (русиньскый) проблем:- прислаба ідентічность (богужаль своє розуміня суті русиньской ідентіти ненаписал !).- правилно пише, же: «Жаль, лем скаржыти ся на українізаторів, нам у тім припаді не поможе. Дзеркало мусиме наставити і собі.»Но богужаль, дале ся недістал. Обмеджіл ся на дештрукцію – ганїня: «українізації, сполупраці з орґанізаціями проукраїньского напряму, паразітованя
на Русинах ...» Тоту дештруктівну співанку слухам од русиньскых функціонерів вже веце як 20 років. A все нич конштруктівне. Наприклад што нукают місто словеньской, україньской ідентічности (зміст) ? Што бы было по розбитю штруктур проукраїньского напряму ? Окремо кідь про дакотрых русиньскых функціонерів є тема словакізації табу.- при статьях того тіпа мене все здивовує неучтивость к тотым Русинам котры собі выбрали україньскый напрям. Кідь такой неучтивостью авторы терпять, чом ю так само непроявляют і к Русинам котры собі выбрали словеньскый напрям ? Цїлково автор не был годен посмотрити на русиньско – україньскый вопрос з высшей перспектівы і на самый перед конштруктівно. Про обєктівізацію нукам короткый погляд до історії:
А) В року 1820 Павол Йозеф Шафарік в Історії славяньской бісїди і літературы на вшыткых нарічах написал же: «русскі наріча на восточной Галичини [1] і северовосточном Угорьску [2] суть звычайным варіантом малоруського языка» (Не лем з ёго поглялу сьме были єден а тот самый народ !).
Б) Словаци по роспаді Австро-Угорьска (по р. 1918) же бы ся дістали зо своєй закапаности – відсталости і добігли світ - перевзяли културу чеську;
В) Наше карпатьскорусске = русиньске розвитя (Земли Подкарпаторусской і Пряшевской Руси) было по роспаді Австро-Угорьска в рамках ново взникнувшого Чеськословеньска односно автономне. Даякый роздїл в розвитю мож видїти при порівнаню розвитя на Земли Подкарпаторусской с розвитям на Пряшевской Руси. На Пряшевской Руси поступнї міцнїло словакізачне дїаня, котре досягло верьх за Словацького штату [3].
Цїлково на наше розвитя в даному періоді впливали тоты вырїшалны фактора: наша кіріломефодьска традіція, Ґрекокатолицка Церьков, Карпаторуська Автономна Православна Церьков Серьбского Патріархату і чеська култура.
По року 1945 был наш основный карпаторусскый напрям розвитя діректівно змінен на україньскый і православный. І так по зазначеному року перед Карпатороссами i Русинами Чеськословеньска были лем тоты офіціалны можливости:
а) прияти україньскый напрям розвитя, україньску културу і православну віpу і стати ся Українцями. (Мала частина Карпатороссов - Русинов ся приголосила к русской народности ...) [4];
б) прияти словеньскый напрям розвитя, словеньску културу і римокатолицьку віpу і стати ся Словаками;
в) як вказує сучасна доба, існовала i значна частина Русинів, котра і кідь собі писала словеньску націоналность, в сердці зістала Русинами – зістали вірны кіріломефодьскому заповіту. Треба собі шак усвідомити, же тота частина Русинів была школована на словеньскых школах і покля были вірници, здобыли латиньску духовність. Прото значна частина Русинів є на тот час културно і духовні бліже к западным Славянам.
Ці ся нам то любит, або нї, ці собі то усвідомлюємо, або нї, на тот час є то на Словеньску так, же:
- Русины: собі сохранили свою автентічну русску назву, но суть веце латинізовани в порівнаню з:
- Українцями: котры хоць стратили свою автентічну русску назву, но сохранили собі (вдяка своїм штруктурам - україньскым орґанізаціям, православной віре, школству) веце з кіріломефодьской дїдовизни. Треба то знати, і треба то акцептовати, інакше собі неусвідомлёвуєме, же фактично боюємо проти ядру Русинів – днесь Українців, котрых перетягованём на свой русиньскый бок фактічно латинізуємо. Мінімално то так буде до того часу покля, ся ясно неприголосимо к нашей кіріломефодьской дїдовизне як к основе нашой ідентічности, покля возродный рух Русиньского народа небуде свідомо будовати на духовности і културе кіріломефодьской традіції. Богужаль вже довгодобо дакотры русиньскы функціонаре нехотят видїти і припустити, же можут быти люде про котрых є русиньска орьєнтація за той сітуації барз словеньска. При статьї того тіпа бы єм чекал обгаёбу – пропаґацію русиньского напряму на вышке часу - то є порівнаня русиньской орьєнтації з україньсков орьєнтаціов і словеньсков орьєнтаціов з погляду традічных высшых общелюдьскых вартостей уможнюючих - удїлюючих высшу просперіту і якость жытя.
Одклики, позначкы:
[1] Галичіна а) восточна = приближно область сучасной Львівской, Ровенской області ... Україны; б) западна = Лемківщина посмоть: http://uk.wikipedia.org/wiki/Галичина
[2] Северовосточне Угорьско = Подкарпатска Русь і Буковина viď: http://ru.wikipedia.org/wiki/Буковина
[3] Вопрос словеньско– русиньскых одношінь на восточном Словеньску, З повіриня Головной справи Словеньской ліґи написал Ян Руман, областный таёмник Словеньской ліґи в Кошіцях, Kníhtlačiareň Andreja úč. spol., Bratislava 1935, s. 1 až 47.
[4] Погляд Сполоченьсконаучного інштітуту САН (Словеньской академії наук) к автохтонности русской народностной меншости на теріторії словеньской републіки Посмоть: http://www.google.sk/url?sa=t&source=web&cd=1&ved=0CBcQFjAA&url=http%3A%2F%2Fromovia.vlada.gov.sk%2Fdata%2Ffiles%2F214.rtf&rct=j&q=autocht%C3%B3nna%20cirkev&ei=-68uTruNHsvIsgaVrIUT&usg=AFQjCNHCiSKMFNILG433N57ca_T-nG7Ohw&cad=rja viď: http://rusyn-narod.ru/kultura_inyie_stati/stanovisko_spolocenskovedneho_ustavu_sav_k_autochtonnosti_ruskej_narodnostnej_mensiny_na_uzemi_slovenskej_republiky
Звязаны статьї:
▪ «Наше походжіня (общоруське)»
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn15-16-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn17-18-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn19%20-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2020-2010.pdf
▪ «Наше походжіня (общоруське) [1]» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/nashie_pokhodzhinia_obshchorus_kie_
▪ «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
▪ «Сьме єднозначно Русины» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/s_mie_iednoznachno_rusiny
▪ «Ked ja pojdzem maširovac» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ked_ja_pojdzem_masirovac0
▪ «Divide et impera !» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/divide_et_impera_
▪ «Ад: „О округлім столї Русинів Словеньска“» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ad_o_okrughlim_stolyi_rusiniv_slovien_ska_
▪ «Мій погляд на сучасный русиньскый рух» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/mii_poghliad_na_suchasnyi_rusin_skyi_rukh
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv_1
▪ «К: Прислаба ідентічность» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_
▪ «Русины бы хотїли за уповномоченого чоловіка з підпоров влады?» http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/rusiny_by_khotyili_za_upovnomochienogho_cholovika_z_pidporov_vlady_
▪ «Пріватне білінґвалне словацько - російске ґімназіюм в Снині» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/
▪ «Без русофільства русиньскый рух загыне!»: http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (реакція)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/prog_ramovy_tiezy_rozvitku_rusin_skogho_naroda_
▪ «Діскусія-Diskusia» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_diskusia_
▪ «Діскусія 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_1
▪ «Вїнчаня» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
▪ «Cв. Літурґія» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/cv_liturg_iia
▪ «Кіріломефодска духовність і култура» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/kirilomiefodska_dukhovnist_i_kultura
▪ «Послїднїй хрест славяньской церькви» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/poslyidnyii_khriest_slavian_skoi_tsier_kvi
▪ «Cв. Літурґія» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/cv_liturg_iia
▪ «Вїнчаня» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
▪ «ФУНДАМЕНТ не лем про Русинів» (книга) http://rusyn-narod.ru/knighi__moi_knighi
Мілан Семанчік, Тренчін. Опубліковано дня 26.06.2013, заміна одкликів на вышмарены статьї, одкликами на оновены статьї 28.09.2018. Актуалізація 22.02.2019***