(Проба о дефініцію)
Опубікованый матеріал, ёго частину або думки мож снимати за подмінкы дотріманя авторских прав і названя джерела – www.rusyn-narod.ru
Все бівше і бівше мож позоровати звышованя інтереса до кіріломефодской духовности і културы. На самый перед в нашой русиньской околіци, де іщі жыют єй початковы формы.
На путі розвитку кіріломефодской духовности і културы латинікі кладут „объєктівны“ барьєры. Єдна з них є же „до того часу э недефінованый поєм кіріломефодска духовність і култура“. Притім тота досправдовость небыла на перешкоду тому, же бы
- ся Словацька републіка в своєй конштітуції приголосила к заповіту св. братьєв Кіріла і Мефодія [1],
- св. братья Кіріл і Мефодій были папой римскым Яном Павлом I. выголошены в року 1980 за покровителей Европы [2].
Беру собі за честь же по 1150 роках мені як першому припала задача попробовати становити понятя кіріломефодска духовність і култура. Усвідомую собі і смутну сторінку того факту. Т.є. же на пост великоморавскых землях так довгый час никому нетреба было тоты понятя визначити. Конкретно на Словакії маме ряд вызначных інштітуцій, котры суть названы в честь нашых вірозвістцїв рівноапостольскых: св. брата Кіріла (Конштантіна Філозофа) і св. брата Мефодія. Здасть ся, же тоты інштітуції ся занимали і занимают вшыткым можливым, лем не дїдовизню св. братьєв Кіріла і Мефодія.
Можлива дефініція духовности
Духовність ся складат з [3]:
- людьскости (состражданя – добра) котра становлює якость чоловіка (основну рівень духовности); Без нёй люде неможут быти. Чоловік, котрому хыбує людьскость, котрый нема достаток людьского сочутя, є душевно осамітный, внутрїшнё безрадный. Такый чоловік потім находит в своєй околіці дашто вороже або неґатівне і резултатом є почутя неістоты і страх. Зато такый чоловік неможе быти внутрїшнё щастливый. Тота рівень спіритуаліти є про каждого необыйдительна і основна. Каждый чоловік ся з нею родит і нашы матери суть першы, котры нас учат вартости людьскости;
- реліґії [4] (надбудова рівень духовности); І кідь про людьскы бытія не є віросповіданя необыйдительность, реліґійна віра є про дакотрых людей барз хосновна і помагат їм. Позітівна віра в Бога помагат вірникам розвивати їх спіритуаліту.
Значіть: «Духовність выражає притомность людьскости (состражданя – добра) і реліґійной віры (в матеріалной і нематеріалной културе)».
Кіріломефодска духовність ся складат з:
- славяньского потенціалу людьскости (состражданя – добра);
- реліґії візантійской (константінопольской) традіції. Св. братья Кіріл і Мефодій нас збавили бусурманского погляду на світ. Поздвигнули нас з рівне бусурман на цівілізованых хрістіан. То змінило нашу драбинку (слїд) вартостьей і уволнило наш потенціал людьскости. Богужаль невстигли нас навчіти варовати собі тоту духовність і културу проти ворогам. Може бы было старчіло кідь бы нам были передали то, што мені на базе своїх жывотных скусеностей повіла моя мама: „Будь добрый, але не бортак (глупый)“.
Можливы дефініції културы [5]:
- «Култура є людьска школованость (cultura mentis, cultura animi); културой духа є філозофія» Маркус Тулліус Ціцеро (* 03. 01. 106 п.н.л., † 07. 10. 43 п.н.л.);
- «Култура ся складат з бесконечного множества културных конґломератов, т.є. матеріалных (кавзално функціоналных) і семантічных (сімболічных) єдиніц або сістем. Тоты сістемы ся різнят россягом, од найменшого (як є ako je напр. тверджіня, же 2x2=4) през векшы сістемы (язык, наука, філозофія, реліґія, уміня, етіка, політіка, технолоґія атд.) к россяглым суперсістемам ... » Пітірім Александровіч Сорокін (* 21. 01. 1889 † 10. 02. 1968);
- «Култура є комплекс шпеціфічных духовных, матеріалных, інтелектуалных і емоціоналных контур громады або соціалной ґрупы, котрый загартат вєдно з умінём і літературой і сполочный способ жытя, жытевый штіл, сістему цїнностей, традіції і реліґію» УНЕСКО, 2002 [6].
Кіріломефодска култура:
* можно ю просто дефіновати як протиклад културы латиньской [7] як:«вызначну часть европской културы выростающу з візантійской културы»;
* aбо подробніше як: «Сателитну културу, котра взникла із жрідловой візантійской културы на славяньской землі Великой Моравії»;
a) в узшом слова смыслу: «Cя складат з дїл матеріалной (археолоґіцных памняток, писемных памняток написаных в старославяньчине) і нематеріалной културы (напр. літурґічный спів в форме Карпатьского простопінія) взникнувшыми із жрідловой візантійской културы на славяньской землі Великой Моравії в періодї до 15. столїтя нашого лїторахунку»;
Докреслёвана є дїлами написаныма в періодї од 7. до 15. столїтя н.л. в языках латиньском, ґрецьком, арабском ... походжаючими із середовища Чех, Італії, Булгарії, Франкской Рішы, Росії і далшых держав [8].
б) В шыршом слова смыслу:«Cя складат з дїл матеріалной і нематеріалной културы взникнувшыми на традіціях кіріломефодской духовности»;
Взникала із жрідловой візантійской културы на славяньской землі Великой Моравії. Автентічну (добову) кіріломефодску културу сотворили єй отцове св. братья Кіріл і Мефодій [9] і їх ученики св. Клімент Охрідскый, св. Ґоразд Аґатгон, св. Наум Охрідскый, св. Анґелар, св. Лазар (Драґаіс) ... Із того автентічного кіріломефодского културного ґрунту выросла народна кіріломефодска култура Карпатьскых Русов (Русинов), народны кіріломефодскы културы южных Славян, пізнїше Києвской Русі, Білой Русі і Mосковской Русі ...
Є узшым понятём, як славяньска култура. Невключає в собі ту частину културы славяньскых народов, котра взникнула по перевзятю латиньской духовности.
Дефінітівным падом Константінополя (Царьґраду) „другого Рима“с рештой Візантії = Выходоримской ріші [10] до рук османьскых Турків 29. мая 1453, заникло жрідло нашой восточной візантїйской духовности і култури. Вже перед тым в р. 1448 здобыл Московський патріархат Русской православной церькви автокефалію – самобытность. І так новым центером і жрідлом восточной хрістіаньской духовности і култури - „третїм Римом“ ся стала Москва. В наслїдок того сателітны кіріломефодскы културы жрідловой візантійской културы ся поступнї стали сателітныма кіріломефодскыма културами жрідловой російской културы.
Наменовати ту мож тоты народны сателітны културы: україньску, білоруську, булгарьску, русиньску, серьбску, македоньску, чорногорську і до 17. столїтя културу хорватьску [11] ... Недослїдженый, незнамый, припадно таєный є прямый вклад кіріломефодской културы до неславяньскых (латиньскых) култур Европы. Як примір мож навести вклад вызначного угорьского музичного композітора і клавірного віртуоза Франца фон Ліста (* 22. 10. 1811 † 31. 07. 1886) [12], котрый незнал мадярьскы, а был знатель старославяньского языка. В своєй книге «Фредерік Шопен» з року 1852 ся проявил як зналець старославяньского языка. В року 1863 скомпоновал композицію к почестованию приходу св. братьєв Кіріла і Мефодія «Славіно Славно Славені» на текст серьбского поета Меда Пуціча [13] [14].
Одклики, позначкы:
[1] «ПРЕАМБУЛА Мы,народ словацькый, ... в смысле кіріло-мефодской духовной дїдовизны і історічного заповіта Великой Моравії, ... » посмоть: http://www.vyvlastnenie.sk/predpisy/ustava-slovenskej-republiky/;
[2] Св. братья Кіріл і Мефодій были выголошены патронами Европы папой римскым Яном Павлом І. В року 1980 апостолскым писмом: «Egregiae virtutis» (30. 12. 1980): AAS 73 (1981), s. 258 - 262 посмоть:http://www.moraviamagna.cz/dokumenty/d_egrvir.htm http://sk.wikipedia.org/wiki/Patr%C3%B3n_Eur%C3%B3py;
[3] http://sk.wikipedia.org/wiki/Duchovnos%C5%A5;
[4] Посмоть абзац: «Крітіка гуманізма в російской філозофії» посмоть: http://ru.wikipedia.org/wiki/Гуманизм
[5] http://sk.wikipedia.org/wiki/Kultúra_(spoločenské_vedy);
[6] http://www.unesco.org/education/imld_2002/unversal_decla.shtml
[7] «... латиньска култура є вызначна часть европской културы выростаюча із римской културы» посмоть: http://ii.fmph.uniba.sk/~filit/fvk/kultura_latinska.html;
[8] Magnae Moraviae Fontes Historici, Brno, 1966-1971. Тота публікація автентічных (добовых) писемных памняток кіріломефодской културы є найвірогодніша;
[9] http://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_02061985_slavorum-apostoli_sk.html
[10] Решта Візантії взникнувша в наслідок добытя і спустошеня Константінополя (Царьграду) братогубительной рукой IV. хрестоносецького похода 13. (12. – 14) апріля 1204;
[11] Глаголика довгый час в дакус позміненой подобе ся вжывала у хорватов (до XVII. столїтя) посмоть: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0
[12] http://sk.wikipedia.org/wiki/Franz_Liszt
[13] http://www.extraplus.sk/1934/nezname-fakty-o-lisztovi
[14] По 13. 03. 1776 т.є. по взнику новых латиньскых біскупств Спіш, Банска Бистріца і Рожнява. А по взнику далшых новых латиньскых біскупств Сатмар і Кошіцї в року 1804. В той области зістали ґрекокатоликами, вчіли ся і овладали старославяньскый язык = стару русинчину лем Русины. Значіть был Русином.
Звязаны статьї:
▪ «Наше походжіня (общоруське)»
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn15-16-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn17-18-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn19%20-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2020-2010.pdf
▪ «Наше походжіня (общоруське) [1]» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/nashie_pokhodzhinia_obshchorus_kie_
▪ «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
▪ «Сьме єднозначно Русины» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/s_mie_iednoznachno_rusiny
▪ «Divide et impera !» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/divide_et_impera_
▪ Ад: „О округлім столї Русинів Словеньска“ http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ad_o_okrughlim_stolyi_rusiniv_slovien_ska_
▪ «Мій погляд на сучасный русиньскый рух» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/mii_poghliad_na_suchasnyi_rusin_skyi_rukh
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv_1
▪ «К: Прислаба ідентічность» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_
▪ «Є то гра без змыслу-Je to hra bez zmyslu» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ie_to_ghra_biez_zmyslu_je_to_hra_bez_zmyslu_
▪ «Без русофільства русиньскый рух загыне!» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (реакція)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/prog_ramovy_tiezy_rozvitku_rusin_skogho_naroda_
▪ «Діскусія-Diskusia» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_diskusia_
▪ «Діскусія 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_1
▪ «Вїнчаня» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
▪ «Cв. Літурґія» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/cv_liturg_iia
▪ «Послїднїй хрест славяньской церькви» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/poslyidnyii_khriest_slavian_skoi_tsier_kvi
▪ «К: Малоросія, або Україна: евразійськый Выход, або европскый Запад?» http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/k_malorosiia_abo_ukrayina_ievraziis_kyi_vykhod_abo_ievropskyi_zapad_
▪ «На тий руський землї alias Na Kráľovej holi» https://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234567891011
Мілан Семанчік, Тренчін, опубліковане 04.10. 2013, актуализація 09.02.2019 і 16.07.2021***