(Походжіня назвы «Русин»)
21. мая 2011 на цїлім Словеньску буде списованя жытельства, квартелїв і домів. А у связи з тым не зашкодить поучіти ся нам, Русинам. В Народных новинках, річик ХХ, ч. 15 – 16, с. 4; ч. 17 – 18, с. 4; ч. 19, с. 4; ч. 20, с. 4; була надрукована моя статя Наше походжіня (общоруське). На інтернетї мож ї прочітати по русиньскы на адресї: www.rusynacademy.sk, по словеньскы на: http://sites.google.com/site/newsbookinfo/nasa-historia-vseruska.
Там єм в історії Русинiв написав: „Традує ся, а є то і факт, же Русин – первістно Руссин є сыном Руса. Назва Русин (Ruten, Ruthen) ся зачала хосновати і была знама уж в давнїшій минулости. Михаіл Лучкай у своїй публікації Histоria Carpato-Ruthenorum уводить, же назву Рутен – Русин хосновали в своїх творах уж давны історіци, якыма были Гельмонд, Бонфіній ...“
Дакотры люде ся ня просять: А хто сьме мы, кідь мы ся называме Руснаци, Русняци, Rusnáci? Такой єм міг одповісти лем то, што єм собі памятав од свого няня: „Мы самы ся называме Русины. А назвы: Руснаци, Русняци, Rusnáci нам дали другы – Словаци, Мадяре ... лем як прозывку, надавку.“ Посмотрив єм ся і до старшых книг, яку назву самы про себе сьме хосновали, што самы нашы предкы о тім писали. «КНИЖИЦЯ ЧИТАЛЬНАЯ ДЛЯ НАЧИНАЮЩИХ», написана Александром Духновичом в Будинї 1847 року, на сторінцї 98 уводить: „ 9. Жизнь Русина“. Тоту саму назву, а лем тоту, хоснує во вшыткых своїх книжках, писмових роботах. А што о тім пише Михаіл Лучкай у своїй роботї ? В «Historia Carpato-Ruthenorum Sacra et Civilis», Michaele Lutskay, B. M. V., Cassoviae 1843, Tom I., Caput 2. DE CARPATHO, pag. 55, по латиньскы, а в перекладї на україньскый язык: «Історія Карпатських Русинів церковна і світська» (Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, СПВ Братислава – Відділ української літератури в Пряшеві 1985 – 1990); або в перекладї «Історія Карпатських Русинів» у шести томах (Ужгород, Закарпаття 1999 – 2005). Ёго позначка звучіть так:
► оріґінал латинь+мадяр:
Caput 2
DE CARPATHO.
(4) a) Nonnuli Hungari admondum monsficam, suaeque lingvae Euphoniae trant suam ignorantiam Ethnogranon student, Ruthenos Rusznyákok compellando, ridiculo esset suis popularibus, qui scriberet: Bétsben, Drezdaban, és Hamburgban a lakosok Deutsch nyelven beszélnek, Árva Megyében a nép mind Szlovják, quia Germani se nominant Deutsch, Slavi Szlovják, sic ridiculum est dum Hungarus Ruthenos Rusznyák compellat ideo, quia Rutheni se Ruszin nominant. Nomen Germanorum civitate donatum est Németh. Slavorum Tóth, Ruthenorum Orosz, usuent has nomenclationec, tunc nec ignorantiae, nec studii traductionis arguentur.
► по русиньски:
Глава 2.,
часть О КАРПАТАХ.
під лініов (4) a) Окремы Мадяре проявляють повне незнаня етноґрафії і не старають ся о милозвучность, называючі Рутенів Русняками; смішно бы то вызерав про їх родаків тот, хто бы писав так: у Відню, Дрезденї і Гамбурзї жытельство говорить дойч языком, в области Арва вшытко жытельство – Словякы, зато мерькуйте, бо Нїмцї называють себе Дойч, а Славяне – Словяк. Таксамо смішно выходить, коли Мадяр называть Рутенів Русняками лем зато, же самы Рутены называють себе Русинами. Штатом прията назва про Ґерманів – Нїмцї, про Словаків – Товт, про Рутенів – Орос. Няй вжывають тоты назвы, тогды їх не будуть винити ани з нестранности перекладу.
► по україньски:
Глава 2
Про КАРПАТИ.
примитка під лінейкой: (4) a) Окремі угорці проявляют повне незнаня етнографії та безтурботність про милозвучність називаючи рутенів русняками; смішним виявився б для їх земляків той, хто писав би так: у Відні, Дрездені та Гамбурзі населеня розмовляє дойч мовою, в області Арва все населеня – слов´яки, тому, бачте, бо німці називають себе дойч, а слов´яни - слов´як. Так само смішно виходить, коли угорець називає рутенів русняками лише тому, що самі рутени називають себе русинами. Державою прийнята назва для германців – німці, для словаків – товт, для рутенів – орос. Хай користуються цими назвами, тоді їх не будуть звинучувати ні в в упереджености перекладу.
► po slovensky:
Hlava 2
O KARPATOCH
poznámka pod čiarou (4) a) Niektorí Maďari prejavujú plnú neznalosť etnografie a nestarajú sa o milé znenie nazývajúc Ruthénov Rusňákmi; smiešnym by bol pre ich rodákov ten, kto písal by tak: vo Viedni, Drážďanoch a v Hamburgu obyvateľstvo hovorí dojč jazykom, v oblasti Arva všetko obyvateľstvo – Slovjaky, tak, pozorne, lebo Nemci nazývajú seba Dojč, a Slovania - Slovjak. Obdobne je smiešne, keď Maďar nazýva Ruthénov Rusnákmi len preto, že sami Ruthéni nazývajú seba Rusínmi. Štátom prijatý názov pre Germánov – Nemci, pre Slovákov – Tóth, pre Ruthénov – Orosz. Nech používajú tieto názvy, potom ich nikto nebude viniť ani z nestrannosti prekladu.
З уведженого выходить, же нїт похыбностей, же найпізнїше до половины ХІХ. стороча вшыткы Русины самы себе звали Русинами. Но а там, де теперь самы себе звуть Руснаци, Русняци, Rusnáci, прияли чуджі прозывкы за свою назву. Также при списованю жытельства 21. мая 2011 вшыткы Русины, Руснаци, Русняци, Rusnáci знайме, же офіціално ся звеме Русинами і так сьме узнаны Словеньсков републіков, і так ся при списованю треба записати.
Одклик:
▪ «Сьме єднозначно Русины» http://www.rusynacademy.sk/cms/-1057;-1100;-1084;-1077;-1108;-1076;-1085;-1086;-1079;-1085;-1072;-1095;-1085;-1086;-1056;-1091;-1089;-1080;-1085;-1099;,864.html
Звязаны статьї:
▪ «Наше походжіня (общоруське)»
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn15-16-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn17-18-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn19%20-10.pdf
- http://www.rusynacademy.sk/image/nn%2020-2010.pdf
▪ «Наше походжіня (общоруське) [1]» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/nashie_pokhodzhinia_obshchorus_kie_
▪ «Екскурз до історії Русинів і ідеї на рїшіня сітуації в русиньскім русї на Словакії» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/iekskurz_do_istoriyi_rusiniv_i_idieyi_na_ryishinia_situatsiyi_v_rusin_skim_rusyi_na_slovakiyi
▪ «Ked ja pojdzem maširovac» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ked_ja_pojdzem_masirovac0
▪ «Divide et impera !» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/divide_et_impera_
▪ «Ад: „О округлім столї Русинів Словеньска“» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ad_o_okrughlim_stolyi_rusiniv_slovien_ska_
▪ «Мій погляд на сучасный русиньскый рух» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/mii_poghliad_na_suchasnyi_rusin_skyi_rukh
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv
▪ «Реакції на сучасный рух Русинів 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/rieaktsiyi_na_suchasnyi_rukh_rusiniv_1
▪ «К: Прислаба ідентічность» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/k_prislaba_idientichnost_
▪ «Є то гра без змыслу-Je to hra bez zmyslu» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/ie_to_ghra_biez_zmyslu_je_to_hra_bez_zmyslu_
▪ «Без русофільства русиньскый рух загыне!» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i012
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (пропозіції)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i01234
▪ «Проґрамовы тезы розвитку русиньского народа (реакція)» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/prog_ramovy_tiezy_rozvitku_rusin_skogho_naroda_
▪ «Діскусія-Diskusia» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_diskusia_
▪ «Діскусія 1» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/diskusiia_1
▪ «Вїнчаня» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/zagholovok_stat_i0
▪ «Cв. Літурґія» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/cv_liturg_iia
▪ «Послїднїй хрест славяньской церькви» http://rusyn-narod.ru/istoriia__moi_stati/poslyidnyii_khriest_slavian_skoi_tsier_kvi
▪ «Кіріломефодска духовність і култура» http://rusyn-narod.ru/kultura__moi_stati/kirilomiefodska_dukhovnist_i_kultura
▪ «К: Малоросія, або Україна: евразійськый Выход, або европскый Запад?» http://rusyn-narod.ru/politika__moi_stati/k_malorosiia_abo_ukrayina_ievraziis_kyi_vykhod_abo_ievropskyi_zapad_
▪ «Фундамент не лем про Русинів» (книга) http://rusyn-narod.ru/knighi__moi_knighi
Мілан СЕМАНЧІК, Тренчін, опубліковане: 10. 12. 2010. Статья вышмарена! Заміна одкликів на вышмареы статьї одкликами на оновены статьї 04.11.2018. Актуалізація 23.02.2019***