Высоко собі важу пана проф. Др. г. к. Павла Роберта Маґочія, ФРСЦ за вшытко, што на благо Русинів зробіл. Прочітал єм собі ёго статью: «Малоросія, або Україна: евразійськый Выход, або европскый Запад? [1]». Вопрос є звязаный з важнїшой проблематікой пережытя Русинів і Карпатьской Русі. Моїм крітічным одзывом хочу допомочі к добытю обєктівного погляду. 

Думам собі, же рїшіня того округу вопросов собі жадат інакшый кутник погляду.
Погляд русиньского патріотізмома
1. Дає на перше місце дотримованя - сохраниня ідеї русиньскых мас – вірность заповіту св. братом Кірілу і Мефодію – сокотиню дарів св. братьєв[2] т.є.:
а) візантьской – руськой віри;
б) славяновізантьской – руськкой културы;
ц) кіріліцї – першого списовного русиньского языка. Кідь бы автора к написаню той статьї мотивовал русиньскый патріотізм, немог бы собі дати такый вопрос. Недозволила бы то ёму пріоріта русиньского патріотізма. Формулировал бы назву надпису може так: „Кіріломефодска духовність і култура, або віхінґовска (анґлосаська) духовність і култура“. Піля той мотивації ся вшыткы наслїдуючі цїнности і дїаня підряджуют русиньскому патріотізму котрого основой є вірность заповіту св. братом Кірілу і Мефодю.
2. Погляд ґеополітічного інтересу
 Дає на перше місце ґеополітічный інтерес – приналежність к евразійському Выходу, або европскому Западу. Вшытко остатне («ідея русиньскых мас», «заповіт св. братьєв Кіріла і Мефодія», «людьскы права» ...) ся підряджуют ґеополітічным інтересом. Так мотивоване дїаня і творчость є з погляду русиньского патріотізму «немасна, неслана». Невине ся ним ідея русиньскых мас, котра давала жытя і міц русиньскому народу, котра го мотивовала к дїям, з котрых ся складат історія русиньского народа. Хыбить єй тота правильна патріотічна іскра – досправдова гордость на то што конкретно Русины в так тяжкых условіях были годны сотворити. Прото такый русиньскый рух хотячий зъєдинити Русинів на базі вымішкованой історії і віхінґовской (анґлосаськой) духовности і културы беру:
- в лїпшым припадї за евтаназію;
- в гіршым припадї за путь, котрый нас може по цца. 20 роках привести на русиньскый Майдан. Характерно про вытискованя кіріломефодьской духовности і културы, зо славяньскых земель віхінґской (анґлосаськой) културой і духовностью є, же ся то дїяло, як в минолости, так в сучасности фашістічныма методами [3] [4].
Росія:
Автор крітікує Росію за ідеолоґічны цїлї презідента Владїміра Путіна, заложеных на довгодобых културных традіціях здїдженых од Києвской Руси. Неможу ся неспросити: «Якы были (суть) ідеолоґічны цїлї на котрых была заложена анексія Тексасу (1845) [5] Споєныма штатами і вшыткы слїдуючи інтервенції США почінаючи першой америцськой інтервенцієй [6] до Мексіка (1846) аж по інтервенцію до Афґаністана, Ірака, ... „гуманітарного“ бомбардованя Югославії, Лібії ... [7] ». Як ся до тых ідеолоґічных цїлей США пряче велике воєньске цвічіня НАТО на Українї «Rapid Trident - Быстрый тризубець» 15.09.2014 – 26.09.2014 http://www.aktuality.sk/clanok/261678/na-ukrajine-sa-zacalo-velke-vojens... Може бы аналоґічне ідеолоґічне здоводнїня послужыло Русским на реалізацію воєньского цвічіня в Мексіку, або в Канадї за полной спокійности світовой публіки. На ґеополітічну мотивацію автора наводит чітателя факт, же неспомянул існованя Новороссійской ґубернії. Холем з погляду покрова людьскых прав жытельства той частины юговыходной Україны (Донецка, Луґанска ...). Небыла спомянута проблематіка жытельства Закарпатьской Україны, далшых народов, націоналностей, также і проблематіка інакодумаючіх жытелїв Україны).
Новороссійска ґубернія: (1764 – 1873) [8]
Передтым то было Дикоє поле;
* в року 1776 ку ґубернії припоєне Запорожє; Порівняй: 04.07.1776 основаня США (День незалежности - Independence Day)
* в року 1783 ку ґубернії припоєный Крим[9]; Порівняй: 03.09.1783 закінчілась война за незалежность США. Брітанія признала нову державу;
* в року 1822 взник Новороссійско Бессарабского ґенерал ґубернаторства з резіденцієй в Одесе[10].
Крим: Розумію, же навернутя Криму Россії небыло в згоді з америцськыма ґеополітічныма інтересами, при просаджованю котрых Европа лем слїпо секундує Споєным штатом. Европа до того часу небыла способна оцїнити реаліту, же:
- єй Россія все «тримала хырбет» од тиску нестабілного ісламского світа;
- вдяка навернутю Криму Россії є основно ефектівніше хранена од того тиску [11]. Автор пише, же: «...найвгоднїшов бы была звучна фраза: „Крим: - історічна земля крымскых Татарів“». Я собі лем дозволю з огляду на высше зазначене парафразовати: „Америка – історічна земля Індіан“ [12].
Україна: Несучой думкой є ту: „незалежність“. Не є ясно яку незалежність ма автор на думці. Односно незалежны державы суть за моїм поглядом лем три державы на світї: США, Россія і Китай. О якой незалежности Україны ту може быти реч, кідь є фактічно банкрот? Може бы было честніше бісїдовати о незалежности Україны од Россії но нї од США. Або о черянке залежности Україны од Россії і держав СНШ, БРІКЙ, за залежность Україны од США і держав ЕУ і НАТО. Покля автор любит Україну включно Карпатьской Руси так бы:
- написал, же ся возьме за то, жебы (за взором презідента Владїміра Путіна в одношіню к жытелям Крима) ся жытева ровень жытелів Україны підняла на ровень США, або холем на ровень западной Европы;
- спомнянул, же Майдан, зміна ладу на фашістічный, зміна ґеополітічной орьєнтації Україны, обчаньска война, вергнули банкротуючу Україну до чорной дїри;
- поступал за моралныма правиламі западного світа в напряму покрова людьскых прав жытельства юговыходной Україны ...;
- твердо бы апеловал на Україну за дослїдне дослїдженя вшыткых войновых злочінів враховано траґедій в Одесе, Славянску ... [13].
- закликывал бы Україну до гляданя діпломатічного рїшыня конфлікта. Наперек різным намагам ся міджі Русинами і цїлково міджі жытелями Словакії невдало выкликати українофобію a невдаст ся выкликати ани русофобію[14].
Автор статьї своїм декламачным вопросом зазначеным в надписе статьї підсунує ґеополітічне рїшіня проблем. Таке рїшіня може успокоїт дакого ґеополітічный інтерес, але нич доброго непринесе людям – посмоть приклад Україны ... . Успіх русиньскому руху може принести лем розвитя русиньского патріотізмома на базе ідеї русиньскых мас – вірности заповіту св. братьєв Кіріла і Мефодія. То хоче менше фестівалів, менше кабінетной політіки, менше суплованя дїялности політічных партій (страшіня русофобіёв, ваблїня на медовы мотузы „высокой якости жытя на Западі в Еуропе, США ...)“. То хоче веце дрібной роботы в терені - міджі народом, то хоче веце школства.
Позначкы:
[1] «Русин» културно-хрістіаньскый часопис р. ХХІV, ч. 3/2014, www.rusynacademy.sk;
[2] Наше походжіня (общоруське), Мілан Семанчік посмоть: http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-4 − вышмарена!
[3] Ліквідація кіріломефодьского центра на Великой Моравії – початок ґеноціды Русиньского народа: «Котре слово може выразити, што потім начінила злоба, кідь ся взяла за міць? Досправды [то был] огень в лїсу роздутый вітром. Поєдны были змушены, жебы ся припоїли к неправдивому учіню, другы ся одкликали на віру [святых] Отцей. Поєдны ся готовили вчінити вшытко, другы вшытко терпіти. Поєдных нелюдьскы мучіли і другым выкрадали бываня, споюючи прагненя до добычи з безбожностью. Іншых наволочували голых в тернинах, а то людей старых і такых котры, вже перекрочіли Давідовы граніци віку [100]. І котры з священиків і діаконів были молодшы, тых продавали Жыдам, [сами] годны долї і петлі Юдаша. ... Котры мали шаржу учітелів, як был онен Ґоразд, котрого сьме велё раз загадали, котрого як родака з Моравы і цїлком збіглого в обидвох бісїдах, як в славяньском, так і в ґрецьком, піднесла доброчесность на Мефодіёв престол, лемже злоба еретіків одстранінём того хлопа збавила онен престол оздобы, і так само священик [учітель] Климент, хлоп найзнаменитыйшій, i Лаврентій, Наум і Анґеларій, тоты значыть і іщі бівше другых вызначных хлопів заперли до желїз до арешта, де ся їм одоперла вшытка утїха, кідь ани родина [їх] несміла ниякым способом навщівлёвти ...» Жытя Климента єпіскопа Булґар, Тгеофілакт– архієпіскоп охридський (1094 – 1107), посмоть: http://www.moraviamagna.cz/legendy/l_klim.htm http://macedonia.kroraina.com/bugarash/ko/index.html
[4] «Нич єм собі так нежадал, як жебы дїї Нїтри в напряму тім дослїджити был годен. І ту але завісла над нами доля... Лїтописы, як бы ся были поворожыли, мовчат о головных подїях. І смоле! Сесе їх мовчаня доводом нам є того же ся ту дашто чінило... Вірьте мені, же там, де кронікы о нашій минолости мовчат: стало ся то зо зависти проти, в ничім незавинившому ся мену і народу... І так то маш... – як бы ся пропали їй дїї од року 885 аж 1135. Всягды тихо, всягды глухо. Облїдла слава Нїтри, як слава Єрусалима під навалой Сарацинів» Trudoviny k dejopisu slovensko-obradnej cirkve v Uhrách, František Víťazoslav Sasinek (Франтішек Вітязослав Сасінек), Slovesnosť, Skalica, II/16 (1864) s. 249-250;
[5] Анексія Тексасу Споєныма штатами в року 1845 посмоть: https://ru.wikipedia.org/wiki/Присоединение_Техаса_к_СШАhttps://history.state.gov/milestones/1830-1860/texas-annexation
[6] Мексіко америцська война (анексія Тексасу 23.04.1846-02.1848. Інтервенція США до Нового Мексіка, Каліфорньской републіки і северного Мексіка). Выслїдком были великы теріторіалны уступіня Мексіка. США здобыли Вышню Каліфорнію і Нове Мексіко — землї сучасных держав: Калифорния, Нью-Мексико, Аризона, Невада и Юта. http://sk.wikipedia.org/wiki/Mexicko-americk%C3%A1_vojna
[7] Посмоть:https://en.wikipedia.org/wiki/Timeline_of_United_States_military_operations
[8] Посмоть: https://ru.wikipedia.org/wiki/Новороссия
[9] Посмоть: https://ru.wikipedia.org/wiki/Крым
[10] Посмоть: https://ru.wikipedia.org/wiki/Новороссийско-Бессарабское_генерал-губернаторство
[11] Без русофільства русиньскый рух загыне ! http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-0 − вышмарена!
[12] Посмоть: http://julianbosak.blog.sme.sk/c/134440/Lakotski-Indiani-v-USA-vyhlasili...
[13] «Россия 24, архив Вести в субботу 27.09.2014 от 23,00» посмоть: http://www.ontvtime.ru/index.php?option=com_content&task=view_record&id=...
[14] Выступлїня посланця Народной рады Словацькой републіки за партію SMER-SD: ПгДр. Любоша Благу, ПгД в парламенте Словацькой републіки посмоть: https://www.youtube.com/watch?v=q4lv_5zsKZQ#t=1671
Звязаны статьї:
- К остатнїм подїям на юговостоке Україны, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-21 − вышмарена!
- Выголошене сувереннe Закарпатья – Русиния!, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-20 − вышмарена!
- Достоевский Ф. М. - пророческие слова о славянах, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-18 − вышмарена!
- Сітуація на Україне – класіки, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-17 − вышмарена!
- К: Друге писмо Славку Заґорьского, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-16 − вышмарена!
- Môj pohľad na súčasné rusínske hnutie, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-15 − вышмарена!
- „РYCCKИЙ ДОМ" B ПРЯШОВІ, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-14 − вышмарена!
- К: Писмо о сітуації на Українї ..., Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-13− вышмарена!
- Реакції на сучасный рух Русинів 1, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-12 − вышмарена!
- К: Пидпорне письмо Світовой рады Русинів Владі Україны перед вступом країны за члена Европской унії, Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-11 − вышмарена!
- Кіріломефодска духовність і култура (Проба о дефініцію), Мілан Семанчік, http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-10 − вышмарена!
- К: Ідеї на рїшіня сітуації в русиньском руху на Словакії 2 (Екскурз до історії Русинїв),
Мілан Семанчік,
http://www.holosy.sk/ad-namety-na-riesenie-situacie-v-rusinskom-hnuti-na... − вышмарена!
(Опубліковане дня 7. октобра 2014 року посмоть: http://www.holosy.sk/m%D1%96lan-semanch%D1%96k-12 − вышмарена!)***